Абатство Фонтевро
Абатство Фонтевро знаходиться у французькому департаменті Мен і Луара. Абатство розташоване в однойменній селі, неподалік від міста Шинона. Засноване було на початку XII століття, між 1110 і 1119 роками мандрівним проповідником Робером д ‘Абрісселем.
Робер д’Абріссель отримав землі в північній частині Пуату завдяки клопотанню герцогині Тулузької Філіпи, переконати свого чоловіка Гійома IX Аквітанського в необхідності створення духовної громади в цьому районі. Заснований в 1100 році монастир був “подвійним” – одночасно і чоловічим, і жіночим. Абатства такого типу незабаром поширилися і по Англії. Згідно заповіту Робера д’Абрісселя, керувати таким абатством повинна була жінка, він же і призначив першу абатису – Петронілли де Шемілье. Її наступницею стала Матильда Анжуйська, тітка майбутнього короля Англії Генріха II Плантагенета.
З того моменту почався розквіт абатства Фонтевро – багато знатні дами ставали абатисою. В абатстві знаходили притулок хворі проказою, раскаявшиеся грішниці, бездомні і гноблені жінки. Династія Плантагенетів, що об’єднала під своєю владою не тільки Англію, а й території сучасної Франції, в тому числі і Анжу, стали головними покровителями абатства, перетворивши його в свою родову усипальницю.
В XIV-XV століттях абатство Фонтевро переживало період занепаду у зв’язку з епідемією чуми і Столітньої війною. Вдобавок негативно впливало і постійне втручання у справи абатства з боку єпископів Пуатьє.
Але вже в кінці XV століття почалося відновлення престижу абатства Фонтевро, коли нова аббатиса – Марія Бретонська, тітка короля Франції Людовика XII – провела реформи, що стосуються орденського статуту, які були пізніше схвалені папою римським Сикстом IV. В XVI столітті абатисою були представниці королівського дому Бурбон, під час правління яких були реконструйовані багато будівель монастиря. Також був прибудований клуатр довжиною в 1300 метрів і галерея, ведуча до північного трансепту, були відремонтовані інші три клуатра, трапезна і все східне крило монастиря. Аббатиса Луїза де Бурбон найняла місцевого художника, який розписав зал капітулу абатства фресками, які зображують Страсті Христові. У 1558 році від повені постраждав госпіталь святого Бенедикта, який був відновлений в кінці XVI столетья.
У 1637 році в абатстві Фонтевро виник конфлікт – місцеві монахи виступили проти жіночого управління монастирем. Новій настоятельки – Жанні-Батісті де Бурбон, позашлюбної дочки французького короля Генріха IV – довелося звернутися за допомогою до Державному Раді, який підтримав абатису. Незважаючи на те, що їй не вдалося домогтися канонізації засновника ордена Робера д’Абрісселя і тим самим остаточно усталити свою позицію, Жанна-Батіста де Бурбон змогла дозволити релігійні розбіжності, і час її правління вважається другим Золотим століттям в історії абатства.
16 серпня 1670 король Людовик XIV вибрав нову настоятельку абатства Фонтевро – нею стала сестра його офіційної фаворитки, мадам де Монтеспан, прозвана “королевою абатисою”. Під час її правління навколо абатства були розбиті сади, продовжилося будівництво палацу. Нова аббатиса продовжила вести життя світської дами, в монастирі часто брали королівську сім’ю, в 1689 році тут цілий рік прожила сама мадам де Монтеспан. У той же час, порушивши всі монастирські закони, настоятелька повеліла поставити в абатстві нову п’єсу знаменитого французького драматурга Жан-Батиста Расіна “Есфір”.
Чернечий орден був розпущений під час Великої Французької революції. 17 серпня 1792 вийшов революційний декрет, що зобов’язує всіх ченців і черниць негайно покинути свої монастирі. Остання аббатиса померла у злиднях в Парижі в 1797 році.
У 1804 році абатство Фонтевро декретом Наполеона було перетворено в тюрму, перші ув’язнені прибутку в 1814 році. В’язниця відрізнялася нелюдськими умовами утримання, особливо страждали політичні злочинці. Під час коллаборационистского режиму Віші в цій в’язниці були розстріляні багато учасників руху Опору.
У 1963 році будівлю абатства Фонтевро було передано французькому міністерству культури, проведено реставраційні роботи. У 1985 році абатство відкрили для відвідування, а остаточно роботи були завершені тільки в 2006 році.
Абатство Фонтевро є родовою усипальницею Плантагенетів, тут поховані король і королева Англії Генріх II і Аліенора Аквітанська, їхні діти – Річард Левине Серце і Іоанна Англійська, її син – граф Тулузький Раймунд VII, дружина короля Іоанна Безземельного – Ізабелла Ангулемська. Однак від їхніх поховань залишилися тільки надгробки, прах був загублений під час розграбування абатства революціонерами. Також тут була похована юна принцеса Тереза??- дочка короля Людовика XV.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)