А. П. ЧЕХОВ. “СКРИПКА РОТШИЛЬДА”, “ПАНІ З ПЕСИКОМ” – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ
Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів із історією написання оповідань, повторити поняття комічне, гумор, іронія, сатира, епічний твір, оповідання, ознайомити з темою та ідеєю оповідань “Скрипка Ротшильда” та “Пані з песиком”; розвивати навички роботи з конспектом, текстом, творчу уяву, мислення; прищеплювати інтерес до літератури, читання, спонукати до уважності, швидкої реакції; сприяти вихованню найкращих рис характеру; формування ключових компетентностей: уміння навчатися: розвивати навички створення конспекту, повідомлень; комунікативної: розвивати навички виступу перед аудиторією, участі в бесідах; загальнокультурної грамотності: виховувати творчу особистість, яка прагне літературної освіти, має естетичний смак, відкрита до нових знань.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: дидактичний та роздавальний матеріал; відеозапис вистави “Скрипка Ротшильда” (реж. К. Гінкас, ТЮГ, Москва; у ролі Якова – В. Барінов, у ролі Ротшильда – І. Ясулович, у ролі Марфи – А. Нєстєрова); портрет письменника, ілюстрації до оповідань; медіазасоби.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Інтерактивна вправа “Встановіть відповідність” (перевірка домашнього завдання; робота з картками для кожного учня)
Комічне | Різновид комічного, коли про серйозне говорять із доброзичливою посмішкою |
Гумор | Різновид комічного, гостре висміювання всього нечесного, несправедливого |
Іронія | Твір, у якому автор в оповідно-описовій формі змальовує події, людей, їхні вчинки |
Сатира | Те, що викликає сміх |
Епічний твір | Різновид комічного, тонка, прихована насмішка, глузування |
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Аналіз оповідання “Скрипка Ротшильда”
1) Повідомлення підготовленого учня про історію написання твору
(Решта учнів роблять нотатки у зошитах.)
2) Перегляд уривка вистави “Скрипка Ротшильда”
3) Інтерактивна вправа “Гронування”
– Складіть грона до образів Якова Бронзи та Марфи (робота по варіантах: 1-й варіант – до образу Якова Бронзи, 2-й варіант – до образу Марфи).
(Двоє учнів працюють біля дошки. Учитель коригує записи під час перевірки.)
3) Бесіда
– Як ви розумієте назву оповідання?
– Де відбуваються події твору? Зачитайте опис містечка.
– Як звуть головного героя? Скільки йому років? Чим він займається? Якою фразою можна сформулювати сенс його життя?
– Як ви гадаєте, чому Яків витратив усе життя на заробляння? Що для нього означало зазнавати збитків?
– Яка подія змінила життя героя?
– Якою ми бачимо Марфу перед смертю? Чому її обличчя має радісний вираз?
– Про що свідчить те, що всі 52 роки спільного життя Марфи і Якова чехов описує одним реченням?
– Що відчував герой під час хвороби та після смерті дружини?
– Навіщо автор направляє його до річки? Символом чого є ріка?
– Про що він думає, сидячи під вербою біля річки?
– Які нові почуття відчуває Яків? Яким він стає?
– Чому саме скрипку автор обирає як музичний інструмент?
– Чи вбачається у цьому схожість із власне автором, його думками про плинність часу та життя?
– Чому музика Якова була сповненою туги та розпачу?
– Як змінилося ставлення Якова до Ротшильда? Яке враження на Ротшильда справляє музика Якова?
– Що відчував герой перед смертю? Яким було його останнє прохання?
– Чому саме Ротшильдові Яків віддає скрипку?
– Над чим спонукає замислитись образ головного героя?
2. Аналіз оповідання “Пані з песиком”
1) Повідомлення підготовленого учня про історію написання твору (Решта учнів роблять нотатки у зошитах.)
2) Бесіда
– Де і коли розгортаються події на початку твору?
– Як проводять час відпочивальники?
– Чому знайомляться герої?
– Якими були їх перші враження? Як поводяться герої оповідання?
– Якими стали стосунки між героями через тиждень після знайомства? Як змінилося їхнє ставлення одне до одного? Про що це свідчить?
– Якою біла поведінка героїв після близькості? Прокоментуйте.
– Яким було розставання героїв у Ялті?
– Яким став Гуров після повернення до Москви? Який випадок яскраво демонструє, що Дмитро Дмитрович став по-іншому дивитися на своє життя, оточення?
– Чому Гуров їде до міста С.? Якими були перші його враження від перебування у цьому місті?
– Що зрозумів герой, коли побачив Анну Сергіївну в театрі? Зачитайте відповідний уривок.
– Чому таку очікувану зустріч героїв автор супроводжує фразою: “Запели настраиваемые скрипки и флейта, стало вдруг страшно, казалось, что из всех лож смотрят”?
– Чи були щасливими закохані, коли почали таємно зустрічатися? Що мав на увазі Гуров, коли говорив, що у нього було два життя?
– Чи змінило кохання героїв, порівняно з початком твору?
– Чому, на вашу думку, Чехов залишив фінал оповідання відкритим?
3. Компаративний аналіз оповідань
1) Робота з епіграфами (перевірка домашнього завдання)
(Учні зачитують обрані епіграфи, за допомогою вчителя обирають найкращі та записують їх до порівняльної таблиці.)
2) Заповнення порівняльної таблиці
Тема | “Скрипка Ротшильда” | “Пані з песиком” |
Епіграф до оповідання | ||
Провідна ідея твору | ||
Як змінилися головні герої оповідань Яків і Гуров? | ||
Ставлення автора до своїх героїв | ||
Ваше ставлення до головних героїв |
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Закінчити роботу з порівняльною таблицею оповідань. Прочитати п’єсу “Вишневий сад”.
Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про історію створення п’єси “Вишневий сад”.