Home ⇒ 👍Конспекти уроків ⇒ А. МАЛИШКО. “СТЕЖИНА”, “ВОГНИК”. ПАТРІОТИЧНІ ПОЧУТТЯ. НАЙВИЩІ ДУХОВНІ ЦІННОСТІ В НИХ

А. МАЛИШКО. “СТЕЖИНА”, “ВОГНИК”. ПАТРІОТИЧНІ ПОЧУТТЯ. НАЙВИЩІ ДУХОВНІ ЦІННОСТІ В НИХ

Мета: поглибити знання школярів про поетичну та пісенну творчість А. Малишка, зокрема проаналізувати його твори “Стежина”, “Вогник”, визначити їх ідейно-художнє спрямування і значимість; розвивати пам’ять, логічне мислення, увагу, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно викладати власні думки, робити висновки, естетичні смаки; виховувати повагу до батьків, рідної домівки; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет А. Малишка, бібліотечка його творів, аудіозапис пісень поета; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОК

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

1 Заслуховування написаних учнями міні-творів на тему “Краса українського рушника”.

2. Опитування “Пісні про рушник” напам’ять.

III. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант “Всім відомий А. Малишко”.

– Назва села, де народився письменник. (Обухів)

– До якого роду належала родина Андрія Самойловича? (Козацького)

– Яким ремеслом прославився дід поета? (Чоботарським)

– Своєю зовнішністю батько А. Малишка нагадував… (Козака Мамая)

– Хто був ідеалом людини, джерелом творчого натхнення для поета? (Мати Івга Остапівна)

– В сім’ї серед інших братів Андрій був. (Третім)

– Скільки років виповнилося майбутньому письменнику, коли він пішов до школи? (Вісім)

– Що було характерним для підручників Андрія-школяра? (Вони були чистенькі й охайні).

– Яку роботу виконував хлопець влітку? (Випасав корову з телятами)

– Музичний інструмент, який опанував Андрій. (Гармонь)

– Як називали Андрія Самойловича діти під час його навчання в школі? (Дуся, Дусик, Базелик)

– Скільки пісень написав А. Малишко? (Понад сто)

ІV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

V. Основний зміст уроку

Віршує він не нишком-тишком –

У нього як вогонь слова.

Тому й народ пісні Малишка

Душевно залюбки співа.

З “Літературної газети”

1. Вступне слово вчителя про А. Малишка-пісняра, музиканта

Особливістю поезії А. Малишка є її музикальність. Ідучи від джерел народної пісні, він відтворює свої думки, почуття, переживання у прозових творах, здебільшого у формі струнких римованих чотиривіршів (катренів), як це характерно для української пісні.

Андрій Самойлович взагалі був музично обдарованою людиною. Він мав чудовий голос (баритон), добре співав, грав на гармониці.

Пісні писати він почав уже в період ранньої творчості. Зокрема, на пропозицію О. Довженка, з яким вони були в дружніх стосунках, Малишко написав кілька пісень для кінофільму “Щорс”.

“Богунську четверту” (“Гей, за Десною люди веселі”) можна почути і зараз – чи то по радіо, чи зі сцени художньої самодіяльності, а то й на сімейному святі.

У роки Великої Вітчизняної війни на фронті, і особливо в партизанських загонах, співали його пісні “Ми не маємо поля й хати”, “Як збирались хлопці до загону”, “Партизанська” та інші.

Проте на повну силу зазвучала Малишкова пісня в повоєнний час, особливо коли він почав творчо працювати з видатним українським композитором – піснярем Платоном Майбородою. Саме пісні, створені в результаті цієї співдружності, стали широко відомими не тільки на Україні, а й за її межами. Ці пісні були воістину народними. Вони зробилися нерозлучними супутниками нашого життя. Їх співають на святі, коли сумно й коли радісно. І кожна людина знаходить у них щось своє, сокровенне.

2. Опрацювання твору А. Малишка “Чому, сказати, й сам не знаю…”

2.1. Прослуховування пісні в аудіозаписі або виразне її читання.

2.2. Історія написання твору.

Поезія А. Малишка “Чому, сказати, й сам не знаю…” живе в народі також як пісня під назвою “Стежина” (музика П. Майбороди). Усі сходяться на тому, що це – перлина української літератури, шедевр поета-патріота.

Догорало чисте багаття його життя. Фізичні сили покидали Малишка, а розум, поетична пристрасть палахкотіли вогнем слова. “Стежина” створена 8 лютого 1970 року – за вісім днів до кончини поета. Це останній відомий твір Андрія Малишка, його лебедина пісня.

2.3. Особливості назви пісні.

У цьому творі Малишко вдається до використання народнопісенного образу стежки як символу життя людини. У кожного своя стежка, кожний вибирає сам, якою вона буде і де проляже.

2.4. Тема: згадування поета про стежину в рідному краю, до рідної домівки.

2.5. Ідея: уславлення любові, чуйності, щирості до місця, де народився, зробив перші кроки і вирушив по стежині життя.

2.6. Основна думка: кожна людина завжди пам’ятатиме батьківську хату і ніколи не забуде стежину до неї.

2.7. Жанр: пісня.

2.8. Композиція.

Твір складається з чотирьох куплетів по чотири рядки.

Кожне слово, речення, строфа так емоційно навантажені, таку глибоку думку збуджують у читача, так окрилюють душу, що ані слова, ані віршованого рядка чи інтонації замінити не можна.

На глибокі роздуми спонукає цей так просто й майстерно скомпонований вірш.

Поезія – внутрішній монолог ліричного героя.

2.9. Ідейно-художній зміст пісні.

Ліричний герой розмірковує, згадує, тривожиться, при цьому розкриваючи найпотаємніші куточки своєї душі.

Чому, сказати, й сам не знаю,

Живе у серці стільки літ

Ота стежина в нашім краю,

Одним одна біля воріт.

Ні кінця ні краю немає стежині людського життя, бо одні покоління приходять на зміну іншим, але незмінним залишається почуття вдячності рідному дому, отчому порогу. Ліричний герой цієї пісні роздумує над людським життям, його духовними цінностями, під певні підсумки, бо нема вже вороття до днів юності.

Неперевершена краса природи і повінь людських почуттів, освячених коханням, ліричні спогади про батьківський дім і філософічні міркування про сенс людського життя – така тематика пісні А. Малишка. Її образність – у простоті й довершеності. Внутрішній світ ліричного героя розкривається через окремі пейзажні деталі (стежина “дощами мита-перемита, дощами знесена у даль”).

2.10. Образ стежини.

У вірші змальовано персоніфікований образ стежини. Образ, який несе на собі основне смислове навантаження твору, наскрізний: про нього йдеться в кожній строфі.

Стежина життя…Якою вона буде і де проляже? Чи десь на чужині, чи в ріднім краю?.. Одним одна. Єдина. Найдорожча. Поет не закликає кидатися в далекі світи у погоні за приморським щастям, щоб потім каятися, шкодувати, марити в снах і наяву за батьківським порогом і стежиною – тією, що в’юниться “між круглих соняхів” і веде на батьківщину.

У кожного своя стежка, кожний вибирає сам, якою вона буде і де проляже.

2.11. Художні засоби пісні.

Метафори: “живе у серці”, “обрій землю обніма”, “стежина…. пішла, не повертає, …стеле”.

Повтори: “мита-перемита”, “ревний… ревний”, “дощами…. дощами”.

Епітети: “ревний біль і ревний жаль”.

2.12. Бесіда за питаннями.

– Чому кожна людина згадує місце, де вона народилася, про своє дитинство?

– Як А. Малишко пов’язує стежину з рідним краєм?

– Яку стежину ви будете згадувати у майбутньому.

– Що А. Малишко хотів висловити у творі?

– Коли, на ваш погляд, стежина у людини стане шляхом? Чому?

– Про який життєвий шлях ви мрієте?

– Порівняйте опис стежини у пісні А. Малишка “Чому, сказати, й сам не знаю” та вірші І. Калинця “Стежечка”.

– Чому поет згадує свою стежину з болем і жалем?

2.13. Складіть інформаційне гроно щодо характеристики стежини.

3. Аналізування твору А. Малишка “Вогник”

3.1. Прослуховування пісні у грамзапису або виразне її читання.

3.2. Тема: зображення вогника у батьківському домі – символу добра, злагоди, родини.

3.3. Ідея: возвеличення шанобливого ставлення до батьків за їх турботу, любов, увагу.

3.4. Основна думка: вогник батьківської любові, щирості назавжди буде палати в душі кожної людини.

3.5. Художні засоби твору.

Метафори: “світиться дім”, “тополина шумить”, “юність ходила, жевріла”.

Порівняння:

“Шумить під вікном молода тополина, неначе у серці моїм”;

“Шумить під вікном молода тополина, мов звісточку дальню несе”.

Епітет: “молода тополина”.

Повтор: “Шумить під вікном тополина висока”.

3.6. Бесіда за питаннями.

– Яке значення приділяється вогню? Чим іноді він може бути небезпечним?

– Чи вмієте ви самостійно користуватися газо – та електроприладами? Чому необхідно дотримуватися правил безпеки під час користування вогнем?

– Чому А. Малишко, згадуючи рідний край, звернув увагу на вогник?

– Які спогади виникли у поета про свою юність?

– Як Андрій Самойлович ставиться до любих батьків? Про що це свідчить?

– Чому необхідно підтримувати вогник у домі? Чи можна за домашнім вогником охарактеризувати господарів? Згадайте легенду про вогонь.

– Чому кожний повинен бути вдячним своїм батькам? Як ви до них ставитеся? В чому це виявляється?

– Висловіть власну точку зору стосовно назви поезії.

– Доберіть свої заголовки до твору А. Малишка, обгрунтовуючи свій вибір.

– Які почуття виникли у вас після ознайомлення із змістом твору? Чи варто пам’ятати своє минуле?

3.7. Складіть інформаційне гроно до слова “вогник”, яке відповідало б ідейно-художньому змісту твору.

VI. Підсумок уроку

Тонкий ліризм, широта людських почуттів у піснях А. Малишка розкриваються через просту і довершену форму. Емоційно наснажені, щирі, місткі за змістом, вони є окрасою духовної скарбниці нашого народу.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VIII. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять одну поезію А. Малишка (на вибір); підготуватися до ідейно-художнього аналізу твору “В завійну ніч з незвіданих доріг”.