А. ЧАЙКОВСЬКИЙ “ЗА СЕСТРОЮ”. БЛАГОРОДСТВО, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, МУЖНІСТЬ, ВІРНІСТЬ, ЖИТТЄЛЮБСТВО ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ
Мета: продовжити опрацьовувати зміст твору, зосереджуючи увагу на V, VІ розділах повісті; дослідити, як на прикладі козаків розкриваються кращі риси характеру українського народу-патріоту; розвивати творче та логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати свої думки, враження, робити висновки; раціонально використовувати навчальний час; виховувати почуття поваги до творчості А. Чайковського, шанобливе ставлення до історичного минулого рідного краю; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці, пунктуальність.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет А. Чайковського, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань у формі гри “Найуважніший”
Завдання: визначити, кого з героїв твору стосується наступна фраза.
– “…Стала оборонятися кулаками, мов добнями, і зубами. Не могли її подолати, бо коли побачила, як її Ганю таки взяв татарин на руки і поніс, зомлілу, вона, мов несамовита, кусала і била кулаками та розкидала татар, мов околоти”. (Палажка)
– “Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою силою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар; та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли”. (Павлусь)
– “…Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добре шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена на грудях, широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглігруди”. (Семен Непорадний)
– “Йому було вісімдесят літ зроду, та хоч було спочити старим костям у якому зимовнику, він не давався старості і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою й співами”.
– “Йому блиснула думка в голові зайти сюди і порізати всіх, мов баранів, поки один видасть із себе голос. Хлоп високий і плечистий, він засукав рукави своєї свитки, поправив шапку й витягнув з-за пояса довгого ножа”. (Татарин, який після опинився у полоні)
– “…Митець був арканом орудувати. У цьому була найбільша його заслуга”. (Семен Непорадний)
– “Такий лад завів у селі старий досвідчений козак, котрий прийшов сюди з першими поселенцями”. (Старий Охрим)
– “…Пильнував пасіки, доглядав хату і дітей. Вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла”. (Дід Андрій)
– “В такім молодечім пориві зробив він не одно таке, за що хотіли його батьки покарати. Тоді він утікав або до діда в пасіку, або в тернину, звідки не вийшов би був нізащо в світі, хоч не раз був дуже голодний”. (Павлусь)
– “.Був відважний козак і не жалів себе. Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою, на опіці чужих людей”. (Петро)
– “Він лежав на розстеленому кожусі спиною вгору, оперши голову на схрещені руки. Він, очевидно, заснув на спеці, не спавши цілу ніч”. (Татарський дозорець)
– “Цей татарин для нас вартніший, ніж сьогоднішня перемога”. (Молодий Мустафа-ага)
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
III. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів
IV. Основний зміст уроку
Щастя в повітрі не в’ється,
Воно в боротьбі дістається.
Народне прислів’я
1. Круглий стіл. Козацтво у творі А. Чайковського “За сестрою”. Обговорення питань
– Хто є представниками українського козацтва у творі? (Родина Судаків, Семен Непорадний, Андрій Недоля, Остап Тріска, дід Панас)
– Що їх об’єднує? (Дружба, єдина мета, взаємодопомога, розуміння одне одного)
– Чому козаки намагаються досягти своєї мети, хоча це і досить складно?
– За якими правилами живуть козаки? Відповідь у формі гри “Карусель”.
Наприклад:
– вірно служити народу, обороняти його від будь-якого ворога;
– допомагати один одному;
– бути чесним, благородним, відповідальним, мужнім;
– стійко витримувати військові труднощі;
– дотримуватися клятви.
– Яким у творі зображений рід Судаків?
– Для чого А. Чайковський приділяє у творі багато уваги Семену Непорадному?
– Що нового і цікавого ви дізналися читаючи цей твір з життя козаків? (Надання ймення; вміння приготувати їжу; ритуал поховання)
– Які твори про козаків вам вже відомі? (І. Нечуй-Левицький – “Запорожці”, О. Сенатович – “Малий Віз”, І. Крип’якевич – “Малі козаки”, “Бурсаки”)
– Чи буде Павлусь у майбутньому козаком? Відповідь вмотивуйте.
2. Опрацювання змісту V розділу твору
2.1. Виразне читання окремих частин (уривків) розділу.
3.1. Тема: зображення визволення окремих спасівчан від татарської неволі, зустріч батька (Степана) з синами.
3.2. Ідея: віра Павлуся у можливість віднайти свою сестру – визволити її з поневолення.
3.3. Основна думка: тільки мужня, наполеглива, сильна духом людина здатна на великі звершення; віра, надія, любов – ось ті критерії, яких дотримується головний герой твору.
3.4. Композиція.
Експозиція: звільнення Степана Судака від татарських пут та його допомога іншим бранцям.
Зав’язка: втеча полонених спасівчан від татар, зустріч Степана із синами.
Кульмінація: Павлусь вимагає від батька дозволу на продовження пошуку сестри.
Розв’язка: шлях Павлуся на південний захід – до Криму.
2.6. Сюжет.
Степан Судак розпутує мотузку на руках і за допомогою ножа допомагає багатьом спасівчанам. Під час нападу козаків на татар бранці тікають до річки в очерет.
Зустріч Степана Судака з синами. Козаки переслідують татар.
Павлусь всупереч застереженням батька і брата вирушає у небезпечну подорож, щоб визволити рідну сестру з неволі.
2.7. Бесіда за питаннями:
– Про що свідчить ставлення татар до полонених? Яким чином загарбники їх утримували?
– Як зреагували татари на раптовий напад на них козаків?
– Чому Степан Судак неволю сприймав гірше за смерть?
– Яким чином Степан визволився з пут мотузки і допоміг іншим?
– Про що роздумували полонені втікачі, сидячі в очереті?
– Як козаки Недолі зустрілися із спасівчанами-бранцями? Виразно прочитайте.
– Що ви відчули, коли прочитали про зустріч батька з синами?
– Чим пояснити те, що козаки намагалися здійснювати напад на татар опівдні?
– Чому Павлусь постійно був знервований?
– Прокоментуйте, з чим пов’язано те, що Павлусь вперше у своєму житті зарубав людину – полоненого татарина?
– Яка доля очікувала Ганну в полоні? Що про це розмірковував Павлусь?
– Чому Павлусь потайки від усіх вирушає у дорогу, щоб наздогнати татар?
– Як наука діда Андрія допомогла Павлусю знайти вірний шлях до Криму?
– Чим пояснити пророкування козака Недолі стосовно того, що з Павлуся “кошовий буде”?
3. Робота над змістом VI розділу повісті
3.1. Переказ окремих цікавих епізодів з твору.
3.2. Тема: зображення подорожі Павлуся під час пошуку сестри та лиха, яке з ним трапилося при зустрічі з харцизом Карим.
3.3. Ідея: возвеличення любові, вірності, мужності, винахідливості, великого терпіння (Павлусь); засудження жорстокості, підступності, зради, прагнення до збагачення (Харциз Карий).
3.4. Основна думка: на горі іншого свого щастя не збудуєш.
3.5. Композиція.
Експозиція: Павлусь подорожує, розшукуючи Ганну.
Зав’язка: сутичка між Харцизом і хлопцем.
Кульмінація: Карий продає Павлуся татарським купцям.
Розв’язка: страшний суд Гусейна над Карим.
3.6. Сюжет.
Павлусь розшукує сестру. Двічі зробив зупинку для перепочинку. Харциз Карий, який вислідив хлопця, не дав йому можливості подорожувати далі.
Злодій продає Павлуся татарам-купцям.
Карий раптово зустрічає козаків і намагається вдати із себе полоненого, що втік від татар. Гусейн впізнає Карого. Козаки дізнаються про долю Павлуся. Суд над харцизом, який чинить Гусейн.
3.7. Бесіда за питаннями.
– Яким ви уявляєте Павлуся-козака? Що про це зазначено у творі?
– Як можна охарактеризувати хлопця, який вирішив самостійно розшукувати свою сестру?
– Де Павлусь зробив першу зупинку для перепочинку?
– Яке значення має опис природи під час подорожі героя?
– Якими навичками повинен володіти подорожуючий? Чи є вони у Павлуся?
– Що приготував собі хлопець на вечерю, зупинившись вдруге? Прочитайте про це виразно.
– Як, на ваш погляд, Харциз вислідив хлопця? Відповідь умотивуйте.
– Чи мав можливість Павлусь втекти від харциза? Чому?
– Чому Павлусь розповів Харцизу про свої наміри під час подорожі?
– Яким чином Карий допоміг Павлусеві?
– Чи виправдалися слова Павлуся, адресовані Харцизу: “Продав ти мене, юдо, Бог тебе певно покарає!”?
– Чим “прославився” Харциз на Україні?
– Чому козаки не повірили Карому і його балачкам?
– Як поранений татарин охарактеризував Карого?
– Яку кару пропонували козаки вчинити над Карим?
– Чи можна засудити Гусейна за жорстокість по відношенню до Карого? Свою думку обгрунтуйте.
V. Підсумок уроку
Мікрофон: “Яку допомогу я можу надати Павлусю у його пошуках сестри?”.
VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
VII. Домашнє завдання
Скласти план до характеристики образу Павлуся, дібрати цитати; знати ідейний зміст VII-ІХ розділів повісті.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)