4 липня: історія, свята, прикмети

Свята, народні прикмети, традиції, православний календар, іменинники, запис подій, народилися і померли сьогодні

4 липня
Свята:

Міжнародний день кооперативів.

День судового експерта в Україні [en].

День народження королеви Соні Харальдсен в Норвегії.

День Гарібальді в Італії.

День борця за свободу в Югославії.

День незалежності в США [en].

День жертв геноциду в Латвії.

День королеви на Багамах.

День сім’ї в Лесото.

День конституції на острові Кайман.

День короля в Тонга.

Православний календар:

День пам’яті мученика Юліана Тарсійского (бл. 305).

День пам’яті священномученика Терентія, єпископа Іконійського (I століття).

День пам’яті преподобних Іулія пресвітера і Юліана диякона (V).

День пам’яті мучеників Арчілла II, царя Іверського (744), і Луарсаба II, царя Карталинского (тисячу шістсот двадцять дві) (Груз.).

Знайдення мощей преподобного Максима Грека (1996).

Петрів піст.

Народна традиція:

День Терентія.

Народні прикмети

Зацвітає липа (ранній термін 27 червня, пізній – 18 липня).

При виявленні борошнистої роси на ягідниках обрізати їх верхівки.

Іменинники: Олексій, Анастасій, Анастасія, Антоній, Арчіл, Афродісія, Василиса, Георгій, Іван, Іона, Келсій, Луарсаб, Максим, Маріонілла, Микита, Микола, Павло, Руф, Терентій, Феодор, Юліан і Юлій.

Запис подій

4 липня 1776 року в США була прийнята Декларації незалежності.

4 липня 1791 відбулася перша зустріч двох великих німецьких філософів – Іммануїла Канта і Йоганна Готліба Фіхте.

4 липня 1826 в Монтічелло, в штаті Вірджинія помер американський державний діяч, просвітитель; третій президент США (1801-1809) Томас Джефферсон. Ідеолог демократичного спрямування Американської революції; автор проекту Декларації незалежності США, один з батьків-засновників Сполучених Штатів Америки. Народився 13 квітня 1743, в Шедуелл.

4 липня 1826 помер Джон Адамс – американський державний діяч, другий президент США (1797-1801), учасник Війни за незалежність в Північній Америці.

4 липня 1831 в Санкт-Петербурзі від холери помер граф Олександр Федорович Ланжерон – французький емігрант, російський воєначальник епохи Наполеонівських воєн (з 1811 генерал від інфантерії), генерал-губернатор Новоросії та Бессарабії з 1815 по 1822 роки. Його ім’ям названа частина міста Одеса. Народився 13 січня 1763 в Парижі.

4 липня 1865 року відбулася перша публікація “Пригоди Аліси в Країні чудес” – казки, написаної математиком, поетом і письменником Чарльзом Доджсон Лютвідж під псевдонімом Льюїс Керролл.

4 липня 1873 роки після чергової сварки французький поет-символіст Поль Верлен поїхав до Брюсселя, кинувши Артюра Рембо без грошей, і оселився в готелі “Льежуа”.

4 липня 1900 року – американський джазовий музикант (труба, корнет, вокал), керівник ансамблю, бендлідер і композитор Луї Армстронг вибрав цю дату як дату народження, тому що точна дата невідома. Помер 6 липня 1971, в Нью-Йорку.

4 липня 1910 року в Петербурзі було підписано російсько-японська угода, в якому сторони зобов’язуються сприяти одна одній в розвитку залізниць в Північно-Східному Китаї.

4 липня 1916 року російські морські авіатори над Балтійським морем здобули перемогу в першому повітряному бою.

4 липня 1917 року відбувся липневий криза Тимчасового уряду.

4 липень 1917 року був утворений Економічна рада і Головний економічний комітет, перед якими ставиться завдання координації економічного життя країни.

4 липня 1918 року було відкрито V Всеросійський з’їзд Рад.

4 липня 1918 року Сибірська дума прийняла Декларацію про незалежність Сибіру.

4 липня 1920 року Владивостоцький уряд домовився з Японією про її праві на видобуток частини вугілля Сахаліну.

4 липня 1921 був утворений Державний вчена рада.

4 липня 1934 померла французький фізик і хімік, один з творців вчення про радіоактивність, іноземний член-кореспондент Петербурзької АН і почесний член АН СРСР Марія Кюрі-Склодовська, дружина великого фізика П’єра Кюрі.

4 липня 1943 року Державний Комітет Оборони (ДКО) прийняв постанову “Про утворення Ради з радіолокації при ДКО” на чолі з членом ДКО Георгієм Маленковим.

4 липня 1945 року в Східну Європу почали прибувати радянські фахівці для демонтажу і вивозу в якості репарацій промислового обладнання з Німеччини і країн, колишніх її союзниками.

4 липня 1946 року в віці 24-х років на біскупські Гірці недалеко від Гданська була публічно повішена Дженні-Ванда Баркманн (нім. Jenny-Wanda Barkmann) – наглядачка в нацистському концтаборі Штуттгоф. У період з 1940 до грудня 1943 працювала фотомоделлю. У січні 1944 стала наглядачкою в невеликому концентраційному таборі Штуттгоф, де вона прославилася жорстоким побиттям в’язнів-жінок, деяких з них вона забивала до смерті [en]. Вона також брала участь у відборі жінок і дітей в газові камери. Ця жінка була настільки жорстокою, але при цьому дуже красивою, що жінки-в’язні прозвали її “Прекрасним Примарою”. Народилася 30 травня 1922 року Своє дитинство провела в Гамбурзі, в Німеччині.

4 липня 1955 року в Москві відкрився Пленум ЦК КПРС, на якому визнано “деякий” відставання СРСР по технічному прогресу.

4 липня 1957 року радянські політичні діячі: В’ячеслав Михайлович Молотов, Дмитро Трохимович Шепілов і Георгій Максиміліанович Маленков були виключені з членів Президії ЦК КПРС.

4 липня 1961 року в 4:07 сталося падіння тиску охолоджуючої рідини на першому радянському ракетоносці К-19.

“Хіросімою” перший радянський підводний ракетоносець К-19 моряки охрестили після фантастичною низки аварій. Його будували в Северодвінську в великому поспіху – американці вже спустили на воду свій надсекретний атомний “Наутілус”.

Почалося з того, що пляшка шампанського при спуску на воду не розбився об борт побудованого монстра – погана прикмета! К-19 мала шість тисяч тонн водотоннажності, довжину – 127 метрів, два атомні реактори, розрахованих на двомісячне автономне плавання, три балістичні ракети з боєголовками по 1,4 мегатонни, торпеди з ядерними зарядами. Підводна фортеця могла рознести пів-Європи. Кілька разів на борту відбувалися пожежі, аварії на атомних установках. У 1969 році К-19 в Баренцовому морі зіткнулася під водою з американської субмариною “гето”. Ядерного конфлікту дивом вдалося уникнути: американці вже приготувалися до атаки…

Але особливо близька до того, щоб просоответствовать своєму прізвиську, “Хіросіма” була 4 липня 1961 року. Під командуванням капітана 2 рангу Миколи Затєєва човен пробиралася Датським протокою – тривали навчання “Полярний круг”. НП сталася рано вранці недалеко від норвезького острова Ян-Майєн. В 4.07 вахтовий повідомив: у першому контурі кормового реактора падає тиск охолоджувальної рідини. Чим загрожує підводному човні ця раптова аварія, на борту розумів кожен. Якщо розплавляться уранові тепловивідних елементи (твели), відбудеться атомний вибух. Злетить в повітря не тільки підводний човен з ракетами і торпедами, а й найближча військово-морська база на острові Ян-Маєн. Світ перебував на межі нової катастрофи…

Як захистити розпечений реактор і захистити німецький підводний човен вибуху, вирішували на свій страх і ризик. Єдиний вихід – відвести тепло, що виділяється ТВЕЛ шляхом прокачування активної зони водою. Знали б на березі, скільки пачок “Беломора” Іскурілі матроси перед смертельним кидком в радіоактивну зону, як зрізали з торпед відсутні труби! “Знаєш, на що йдеш?” – Запитав командир “К-19” блакитноокого лейтенанта Бориса Корчилова. “Знаю. Іншого виходу немає “. Пізніше Борис з жахливо розпухлим обличчям (отримав 5400 бер) попросить перед смертю у санітара згущеного молока…

Рарскаленний реактор вгамовували трьома групами – по 2-3 людини в кожній. Єдиний засіб захисту – армійський протигаз, – і то довелося стягнути з голови: радіоактивний пар затягував скла. Через півтори години рятівників підводного човна виводили під руки з відсіку з розпухлими руками і особами – на губах офіцерів і матросів пузирилася жовта піна, з-під волосся струменіла сукровиця. Євген Казанів втратив в смертельній сутичці з реактором свого друга Женьку Кашенкова, а екіпаж підводного човна через два дні після аварії – ще сімох товаришів по службі.

Микола Затеев прийняв рішення слідувати зворотним курсом на зближення з кораблями в районі навчань. Незабаром на сигнал про лихо відгукнулися дві наші дизельні підводні човни. Першими на борт перенесли переопромінення. Решта матроси покидали рідну “девятнашку” в чому мати народила. Останнім “Хіросіму” покинув командир.

“Хіросіму” притягли до рідних берегів на буксирі. Заражену одяг і продовольство завантажили на баржу. Останню сховали в одній з бухт Кольського півострова. По сусідству працювали військові будівельники. Ну і дізналися про вантаж делікатесів (будь-яких попереджень про радіоактивну небезпеку на баржі не виявилося). Солдатушки наїдалися досхочу…

Опромінених підводників відправили до Московського інституту біофізики. Вісім з них померли через кілька днів після аварії. Ховали в таємниці від рідних, могили виявили пізніше, і то випадково – один з товаришів по службі ховав там свого родича, ось і наткнувся на грубі залізні пам’ятники з іменами загиблих. Менш опромінених (в числі останніх – і Євген Казанів) спочатку помістили в госпіталі селища Полярний, а потім перевели в Військово-медичну академію імені Кірова в Ленінград.

Коли академік Александров (він очолював урядову комісію) з борта есмінця виміряв радіаційне поле біля підводного човна, то ахнув: як це при такому опроміненні екіпаж не тільки сам вижив, а й врятував атомохід від катастрофи. Александров доповів Хрущову: підводники зробили справжній подвиг. Про нього “забули” на 37 років: нагороди підводникам за порятунок К-19 вручили тільки зараз “. Аверкін Сергій. І тут підпливає “Хіросіма”, і як! .. – Комсомольская правда, 1998, N131 (21865), 17-24 липня, с.6.

4 липня 1974 року в Волгограді народився Денис Володимирович Панкратов – російський спортсмен (плавання), заслужений майстер спорту (1994). Нагороджений орденами “Знак Пошани”, “За заслуги перед Вітчизною” III ступеня (1996). Чемпіон Олімпійських ігор (1996 – 2 золоті медалі на дистанціях 100 і 200 м батерфляєм), світу (1994), Європи (1993 і 1995). Срібний призер Олімпіаді 1996 (естафета 4х100 м). Учасник Олімпійських ігор 1992 (Барселона) і 2000 (Сідней). Багаторазовий чемпіон Росії в плаванні на дистанціях 100 і 200 м батерфляєм. Неодноразовий рекордсмен світу.

4 липня 1982 року в Куйбишеві, в СРСР народився Денис Володимирович Вавилин – російський футболіст, голкіпер самарських “Крильєв Совєтов”.

4 липня 1987 року в Москві пройшов 4-й фестиваль “За мир” за участю Doobie Brothers, Santana, Bonnie Raitt, а також радянських рок-груп.

4 липня 1995 був завершений спільний політ “Шаттл” (США) і “Міра”.

4 липня 1997 року президент Росії Борис Миколайович Єльцин оголосив про майбутню деномінацію російського рубля.

4 липня 1999 року в Варшаві помер Сильвестр Завадський (Sylwester Zawadzki) – польський державний [en] діяч, вчений-юрист; міністр юстиції (1981-1984), член-кореспондент Польської академії наук (1976); член Польської об’єднаної робітничої партії (ПОРП), фахівець в області теорії держави і права, державного права. Народився 19 жовтня 1921 там же.

4 липня 2003 року Ходорковський був викликаний до Генпрокуратури для дачі свідчень у справі свого партнера по бізнесу Платона Лебедєва. Його допитували як свідка. Ходорковський заявив, що дії Генпрокуратури пов’язані з боротьбою за владу між різними угрупованнями в оточенні Володимира Путіна [en].


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

4 липня: історія, свята, прикмети