20 фактів з життя Адама Міцкевича

Адам Міцкевич потрапив в поетичний пантеон зовсім не через великого поетичного таланту. Його підняли на прапори польський гонор і радянська літературна критика. Поляки, число літературні таланти серед яких можна перерахувати на пальцях однієї руки, називають його одним з найвидатніших класиків романтизму. Разом з З. Красінський і Ю. Словацьким. Ось так і кочує з однієї біографічної статті в іншу визначення: NN разом з XX і YY є найбільшим класиком романтизму. Тільки імена міняються місцями.

Радянської же критиці в рядок був будь-який, хто хоч якось боровся з царизмом. Так з’являлися хіміки, що не зробили жодного відкриття, астрономи, котрі не відкрили жодної зірки, письменники без виданих книг – лише б з самодержавством боролися, і, бажано, на смерть. А вже Міцкевича, про який навіть Пушкін тепло відгукувався, сам Бог велів класиком оголосити. Так і Міцкевич, твори якого перекладалися лише на мови народів СРСР, мало не став світовим класиком. Ось лише кілька подій з життя видатного представника польського романтизму:

1. Подібно одному відомому персонажу російської політики, Міцкевич був сином юриста.

2. Міцкевич ніколи не проживав постійно на території Польщі в усіх її іпостасях (в 1815 році Польща зазнала третій розділ і перетворилася спочатку в Варшавське герцогство, а потім в Царство Польське). Він народився в Литві, жив в Росії і Європі.

3. У Міцкевичів, які виховували сина в дусі польського патріотизму і страждань від закабалення російськими, був кращий будинок в місті

4. Батько Міцкевича, пристрасно бажав того, що Наполеон розгромить Росію і звільнить Польщу, помер в самий переддень наполеонівського навали. Смерть батька і крах Наполеона в Росії стали найсильнішими враженнями в дитинстві Адама.

5. Незважаючи на вкрай антиросійські погляди, Міцкевич вступив до університету на казенний кошт – його навчання оплачувала ненависна Імперія.

6. В університеті Адам сколотив таємне товариство любителів науки, всередині якого існувало зовсім таємне товариство друзів чесноти.

7. Перший вірш Міцкевича “Зима” було опубліковано в роки його навчання в університеті.

8. Царизм не тільки дав Міцкевичу освіту, але і відразу забезпечив його роботою в гімназії в Каунасі, тоді називався Ковно. Навчальне навантаження в 20 годин в тиждень Міцкевич вважав катастрофічною.

9. Зайнятість в школі не завадила поетові написати свої віршовані збірники “Балади і романси”, “Гражина” і дві частини поеми “Дзяди” (Поминки).

10. Лояльні біографи називають Міцкевича жертвою провокації з боку Миколи Новосильцева, фактично правив Польщею в ті роки. Мовляв, Новосильцев хотів продемонструвати Олександру I великий змову і роздув невинні розмови польської молоді мало не до заколоту. Насправді справа роздули якраз “жертви”, що почали наввипередки закладати товаришів. Міцкевич близько року просидів у в’язниці, а потім був відправлений в “вигнання” – з Литви до Росії.

11. У вигнанні Адам жив в Петербурзі, Одесі, Криму та Москві, всюди займаючи державні посади і не відчуваючи особливої ​​обмеженості в грошах.

12. Захоплене ставлення російської інтелігенції і дворянства до Міцкевичу пояснюється досить просто – в будь-якому поляка ті бачили представника пригнобленого, але передового народу. Ще б пак, у свій час поляками правил навіть майбутній французький король!

13. У 1829 році нестерпна опала завершилася від’їздом до Парижа.

14. Міцкевич, як пишуть біографи “невдало намагався” примкнути до польського повстання 1830 року. При цьому причини, за якими йому не вдалося взяти участь в повномасштабну війну, не розголошуються. Міцкевич діяльно писав статті в європейській пресі і наставляв роги графу Лубенському в його ж будинку не далеко від Дрездена.

15. Приблизно таким же було участь віршотворця і в Кримській війні. На стороні європейської коаліції проти Росії воювали тисячі польських добровольців, однак Міцкевич розсудливо організовував їхнє відправлення у війська з Константинополя.

16. У Франції Міцкевич викладав латинь і славістику, проте навіть ліберальним французьким властям не сподобалася його пропаганда польської винятковості, і Міцкевич був звільнений. Кому в католицькій Франції 1840-х років могло сподобатися публічне висловлювання на дусі “Єдиною католицькою країною в світі є Польща”?

17. Адам неодноразово намагався одружитися, проте батьки його обраниць категорично не хотіли віддавати дочок за людину без виразного джерела доходу і будь-якої власності.

18. У 1834 році Міцкевич в Парижі одружився з польською емігрантки Цілині Шимановський. На грунті нескінченних зрад чоловіка дружина досить швидко стала страждати важким психозом. Вилікуватися їй вдалося завдяки ще одному поляку Анджею Товянскому, слившему містиком і ясновидцем. У шлюбі у Міцкевичів народилося 6 дітей.

19. Останнім поетичним твір Міцкевича стала поема “Пан Тадеуш”, видана в 1834 році. Опис моралі мелкопоместной шляхти в Польщі вважають національною епопеєю і літературним шедевром.

20. Міцкевич помер в Константинополі від холери в самий розпал Кримської війни, так і не зумівши сколотити власний польський легіон. Його тіло ховали в Туреччині, в Парижі, а остаточно упокоївся поет в Кракові.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 3.00 out of 5)

20 фактів з життя Адама Міцкевича