19 грудня. День Миколая Чудотворця, Микола зимовий

Микола Угодник – покровитель людей бідних і нещасних, обділених долею; охоронець купців, мандрівників і моряків; заступник невинно засуджених; умиротворитель ворогуючих; і найголовніше, завзятий захисник дітей.

Микола з’явився на світ у родині заможної та релігійної, яка проживає в грецькій колонії Патара, що в римській провінції Лікія (південний захід Малої Азії, нині територія Туреччини). З дитинства хлопчик вивчав Божественне Писання, багато читав, підносив молитви Господу. Його дядько, єпископ Микола Патарський (на честь якого дитину назвали Миколою), бачачи чеснота юнаки та його щире бажання служити Богові, поставив свого племінника читцем, а по закінченні часу звів у сан священика. Микола рано осиротів. Всі успадковане від батьків стан він віддавав на благодійність, роздавав нужденним. З цього приводу в народі склали багато легенд. Найвідоміша з них – про три мішечках золота. У першій її версією раніше заможний городянин розорився і збіднів до такої міри, що не залишилося грошей навіть на їжу. І вже тим більше їх не було на те, щоб видати дочок заміж за їх коханих (раніше-то як було: приданого немає – весілля відміняється). Мало того, щоб три його красуні-дочки не померли з голоду, він вирішив віддати їх на “перелюб”, тобто в публічний будинок. Крайня убогість породила негідні помисли. Микола дізнався про гріховне намір городянина і вирішив врятувати його душу, а заодно допомогти грошима. Але таємно. Бо вважав – слави гідний тільки Бог, не людина. Вночі Микола пробрався до оселі городянина і закинув через вікно мішок із золотом. Вранці господар будинку виявив цінний подарунок, подякував Господу, і видав заміж старшу дочку, віддавши їй у придане золото, отримане чудесним чином. Коли Микола переконався, що подарунок використаний правильно і на благо, він підкинув через те ж вікно і другий мішок із золотом. Після чого була видана заміж середня дочка. Городянин підкараулив невідомого благодійника в момент, коли той підкидав третій мішок, дізнався Миколи і розповів про це всьому місту. В іншій версії цієї легенди Микола під покровом ночі підкидав гроші через димохід. Крім того, він непомітно приносив у будинки потребують теплі речі, іграшки для дітей, ліки для хворающих. За переказами, коли люди дізналися, хто їм допомагає (творить чудеса), вони вибрали Миколи єпископом. Як було насправді, сказати не може ніхто, відомо лише, що єпископ Микола закінчив свій земний шлях 19 грудня 334 року (вказаний рік – приблизний і гаданий). З тих пір в цей день святий Миколай Чудотворець приходить на землю і дарує дітям подарунки.

Прикмети та повір’я

– У народі святого Миколая дуже люблять. Ставляться до нього якось по-дружньому. З повагою, безперечно. Але разом з тим по-дружньому. Без зайвого підлесливості або страху перед його могутністю. Тому що це самий добрий святий, лагідний і простий, близький людям. Кажуть, що якщо до нього щиро звертаєшся, він завжди відгукується: допомагає і заступається.

– З незапам’ятних часів в Київській Русі напередодні Дня святого Миколая пекли обрядове печиво (пряники) – “миколайчики”. Виготовляли їх у формі зірочок, сонця, місяця, янголятка, ялинки і симпатичного дідка з бородою. Інгредієнти для медового тіста: 100 г вершкового масла, 2-3 ст. ложки меду, 2 яйця, 2/3 склянки цукру, ? ч. ложки соди, 2-2,5 склянки борошна. Спосіб приготування: на невеликому вогні розтопіть маргарин з медом, додайте соду (з’явиться піна, не лякайтеся, все нормально). Поки маса буде остигати, в окремому посуді збийте цукор з яйцями. З’єднайте всі інгредієнти, всипте борошно і замісіть тісто. Розкачайте в пласт товщиною приблизно 1,5 см, за допомогою формочок видавіть фігурки. Викладіть їх на деко і випікайте при t 200 ? С до золотистого кольору. Коли медове печиво охолоне, візьміть тонку пензлик і розфарбуйте його білковою глазур’ю (білок збивається з цукром і дрібкою солі).

– Дехто вважає, що пов’язані з даруванням традиції в нинішній час спотворилися. Адже спочатку було задумано обдаровувати незаможних – в наслідування милосердному святителю Миколаю, приносящему дари знедоленим. А зараз все звелося до обдаровування власних діточок. Ніхто не говорить про те, що дітей радувати подарунками не треба. Звичайно ж, треба. Але було б дуже непогано окрім рідних нащадків привітати з святом і дітей, яким пощастило в житті менше. Перекажіть гроші на рахунок якогось дитячого будинку (нехай навіть небагато, але від усього серця), віднесіть в інтернат іграшки або канцтовари (взагалі двадцять перше століття на дворі, можна скористатися інтернет-зв’язком або зателефонувати в адміністрацію і уточнити, що їм на даний момент більше потрібно). Напевно, не варто і говорити, що вам воздасться сторицею.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

19 грудня. День Миколая Чудотворця, Микола зимовий