ЇЖАК ТА ЗАЄЦЬ – Казки про тварин – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА
Може, хтось подумає, ніби казка – неправда. Тільки той, хто думає так, сам правди не знає.
У казці правда живе, як сіль у хлібі. Хто б без солі їв хліб? Та ніхто.
Правда в казці, як вітер в осінньому лісі. Ніби був тільки осьде, а вже далеко шумить. Тільки ні, він не зник назавжди, знову тут, біля тебе.
Казка – це життя, це світ. Тільки бачиш його ти не простим оком. На світ казки, на казкове життя треба оком дивитися тим, що в тебе в серці.
За Валентином Бичком
– А як вважаєш ти: казка – це вигадка чи правда? Обгрунтуй відповідь прикладами з прочитаних казок.
Казки про тварин
Тварини в казках дуже схожі на людей. Вони бувають добрими й підступними, життєрадісними й похмурими, простодушними й хитрими… Часто в казках про тварин сильні, але зарозумілі герої насміхаються зі слабших, ображають їх. Однак зрештою правда завжди на боці доброго й розумного.
Розум силу переважить.
Де сила не візьме, там розум допоможе.
Кривда від правди, як тінь від сонця ховається.
Правда та кривда – як вогонь та вода.
Коли став робить, то байдики не бить.
Коли працюєш, час біжить, коли чекаєш, – не спішить.
Українські прислів’я
ЇЖАК ТА ЗАЄЦЬ
Був собі їжак. Якось вийшов він раненько зі своєї домівки подивитися на білий світ. Вийшов та й каже сам до себе:
– А піду лишень у поле – подивлюся, як там моя морква та буряки.
Іде собі та пісеньку мугикає. Коли виходить із-за куща заєць. Він саме в полі оглядав свою капусту, чи велика виросла.
– О, – каже їжак, – хто прудкий, то вже й на ниві1!
– А ти, – заєць йому, – усе кривуляєш, криволапку! І батько твій криволапко, і дід криволапко був. Такий увесь твій рід, і ти такий!
Їжак здивувався, що на своє добре слово дістав таку нечемну одмову, що й батька його, й діда лихим словом пом’янули.
От він зайцеві й каже:
– Ти мене береш на сміх? А хочеш зі мною наввипередки? Побачимо, хто кого пережене!
Заєць як зарегоче:
– Ти? Наввипередки? Зі мною?!
А їжак спокійно:
– А так, із тобою.
– Ну, добре, – засміявся заєць. – Давай бігти.
– Ні, – каже їжак, – ще ні. Я піду додому, скажу жінці, нехай знає, куди я пішов.
А заєць тому радий, бо він був голодний, то подумав собі: “І це мені добре: попоїм капусти – краще бігтиму”. Та й пішли кожен до своєї хати.
Приходить їжак додому та й каже до жінки:
– Знаєш, жінко, який мені клопіт?
1 Нива – засіяне поле.
– Який, чоловіче?
– Мушу із зайцем бігати наввипередки. – Та й розказує все, як було.
– То це ти берешся перегнати зайця?! – аж зойкнула їжачиха.
– Помовчи, жінко, – мовить їжак, – якось буде. Збирайся лиш та ходи зі мною.
Ідуть вони, а їжак і вчить свою жінку:
– Як прийдемо на ниву, то ти станеш із цього краю в борозні1 та й стій собі. Як добіжить заєць до тебе, то ти скажеш: “Я вже тут!” А прибіжить він на той край до мене, то там я йому гукну: “А я вже тут!”
– Добре! – мовила їжачиха.
Приходить їжак до зайця на той кінець ниви та й каже до нього:
– Ну, я вже готовий!
– То біжімо!
1 Борозна – довга, рівна заглибина в землі, проведена плугом.
От став заєць в одну борозну, їжак у другу:
– Раз, два, три!
Побігли. Заєць помчав на той кінець ниви, а їжак пробіг два кроки та й спинився.
Прибігає заєць у кінець ниви, а там їжачиха:
– Я вже тут!
– Ей, – каже заєць. – Ану біжімо ще раз!
Побіг заєць. Прибігає в кінець ниви, а їжак підвівся на двох лапках та й гукає:
– Ого-го! А я вже давно тут чекаю!
– Ти дивися! Ану біжімо ще раз!
Прибігає на другий край, а їжак знову вже там (а то була, ви знаєте, їжачиха!).
Побіг ще раз – а там їжак:
– А я вже тут!
Знов кинувся заєць бігти. Так бігав він дев’яносто дев’ять разів, а за сотим разом як упав посеред ниви – підвестись не може, так набігався-натомився, сердешний.
– Ніколи не треба сміятися зі слабшого, – сказав тоді їжак та й пішов із їжачихою додому.
– Кого з персонажів казки характеризують слова кожного рядка? Які вчинки про це свідчать?
Добродушний, кмітливий, розумний.
Нечемний, пихатий, нетямущий.
– Чим закінчилося змагання між зайцем і їжаком? Чи справедливо, на твою думку, залагодився конфлікт між героями?
– Що означає слово сердешний? Яке ставлення до зайця приховане за цим словом?
– За що було посоромлено зайця? Чому переможцем став їжак?
– Підготуйтеся до читання казки в особах. Розподіліть ролі. Знайдіть у тексті слова, що підказують, з якими інтонаціями говорять персонажі.
– Перекажіть один одному казку: хтось від імені їжака, а хтось – від імені зайця.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)